Головна » 2016 » Лютий » 6 » Охорона природи – наша кровна справа
14:57
Охорона природи – наша кровна справа
Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів - одна з найбільш актуальних проблем сучасності. На початку своєї історії людина задовольняла лише потреби в їжі, одязі, житла і т.п. З розвитком суспільства використання природних ресурсів для задоволення його матеріальних потреб весь час зростало. Нині людина активно впливає на природу, пізнає і освоює її багатства. У період бурхливого науково-технічного прогресу вона залучає до виробництва все більше і більше природних ресурсів. Три четверті всіх затрат праці в суспільному виробництві припадає на галузі, які безпосередньо видобувають продукцію з джерел природи. Це добування корисних копалин, ведення сільського чи лісового господарства, рибний промисел. Тривалий час панувала помилкова думка, ніби багатство природи невичерпне, а тому, мовляв, можна і не турбуватися про їх відновлення. Природа жорстоко карає тих, хто по-хижацькому ставиться до неї.

Земля - одне із основних джерел існування людського суспільства. На відміну від інших засобів виробництва, вона має здатність відновлювати родючість, поліпшувати, застосовувати високу агротехніку, трудівники сільгосппідприємств останніми роками значно підвищили родючість ґрунтів, більш інтенсивно використовують кожен гектар землі.

Повсякденно ми турбуємося про зелене багатство України. Адже ліси - це величезна жива лабораторія, де очищаються мільйони кубометрів повітря. Вони поліпшують, пом’якшують клімат, запобігають обміну і послаблюють ерозійні процеси. Надійним зеленим заслоном на шляху суховіїв і чорних буревіїв стоять лісосмуги. На площах, обсаджених ними, добавка врожаю завжди вагома. І нарешті ліс - це чудове місце відпочинку. Ось чому розвиваючи лісове господарство, слід пам'ятати про збереження та примноження лісових багатств. Велику роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарського виробництва здійснюють заходи по захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії. Тільки в Україні на великих площах освоєно ґрунтозахисні сівозміни, посаджено велику кількість полезахисних і прияружних лісосмуг, більш як на 180 гектарів закріплені яри і піски. Завершуються створення полезахисних лісосмуг, а ще багато потрібно створювати прияружно-балочних лісосмуг, пасовищ.

Забруднення атмосферного повітря, особливо поблизу великих підприємств і міст, негативно впливає на здоров’я людей. Автотранспорт, різні теплові системи і підприємства виділяють велику кількість шкідливих для людей газів.

Безцінним нашим багатством є води. Значення її для людини загальновідоме. На перший погляд, запаси води на Україні невичерпані, проте це не так. За даними науково-дослідницьких установ, запаси прісної води в Україні на душу населення у 15-17 разів менший, ніж у середньому по країні тоді, як потреби населення, промисловості і сільського господарства щороку зростають. Вже нині в ряді країн світу відчувається нестача прісної води. Вода багатьох річок, озер не придатна для пиття і навіть купання. Ось чому під захист і охорону мають бути взяті усі водні ресурси і, насамперед, процес їх споживання. Мається на увазі використання міських, стічних вод після їх очищення для потреб промисловості й зрошення, забезпечення оборотного водопостачання, припинення забруднення річок, озер, водосховищ. Турбота про збереження водних ресурсів знайшли свій конкретний відділ у Водному кодексі України. Вживаються заходи по ліквідації шкідливих викидів промислових підприємств в атмосферу. Необхідно постійно вести боротьбу проти забруднення повітря шкідливими для здоров’я людей речовинами. В Україні, в цілому по державі, в широких масштабах здійснюється заходи, спрямовані на охорону і відтворення цінних видів диких тварин і птахів. За останні роки, після прийняття відповідних законодавчих актів, кількість лосів, оленів, козуль, диких кабанів і бобрів набагато збільшилося.

На сьогодні в Білокуракинському районі є шість об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких державний ентомологічний заказник «Роздолянські ставки», ботанічний пам’ятник природи місцевого значення «Велика долина», комплексний ландшафтний заповідник «Самсонівська заводь», загальнозоологічний заповідник місцевого значення «Лісова перлина», ботанічний пам’ятник природи місцевого значення «Олександрівський» тощо. Це не повний перелік територій Білокуракинського району, яка могла б бути віднесена до заказників місцевого значення. Потрібен тільки час і підготовка необхідних матеріалів в повному обсязі.

Велике наукове і культурно-пізнавальне значення має подальше поліпшення заповідної справи. Введена нова класифікація заповідних об’єктів, які охороняються державою. Цей захід підносить заповідну справу на рівень сучасних вимог, сприяє поліпшенню охорони заповідних об’єктів, раціональному використанню природних ресурсів, кращий організації відпочинку трудящих.

Нині в нашій країні створено всі умови для конкретної і плодотворної праці з охорони навколишнього середовища і природних багатств.

В.ШЕЛУДЬКО, пенсіонер, житель смт Білокуракине

За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини»
№11-12 від 06 лютого 2016 року
Категорія: Життя Білокуракинщини | Переглядів: 87 | Додав: USER | Теги: багатства, Василь, ліси, природні, Шелудько, ресурси, природа, ріки, білокуракинщини | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar