|
Згідно Указу Президента України від 21 серпня 2015 року №489/2015 за материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку, багатодітній матері Марії Федорівні Хмеленко із села Луб'янка присвоєно почесне звання «Мати-героїня». Нещодавно голова Білокуракинської селищної ради Білокуракинської громади С.І.Сірик та спеціаліст селищної ради Т.В.Рогозян вручили Марії Федорівні цю високу державну нагороду. Виростити одну дитину не просто, а що казати про мати, яка народила і виховала п'ятеро дітей. Марія Федорівна, якій на сьогоднішній день 69 років, має чотирьох синів і одну доньку, 13 онуків та п’ять правнуків. Ростити дітей, вести господарство, турбуватися про сім’ю - це воістину героїчний вчинок. Діти - це квіти життя і Мати-героїня щодня живе у царстві квітів.
...
Читать дальше »
|
|
Канал ЛОТ, Події, 25.12.2015 року. |
|
Канал ЛОТ, Події, 24.12.2015 року. |
|
Канал ЛОТ, Події, 22.12.2015 року. |
|
|
|
Успішно завершив 2013 сільськогосподарський рік колектив ПСП «Дніпро», який очолює депутат районної ради О.А.Косяченко. Він забезпечив хороший врожай ранніх зернових культур. В умовах посушливої весни на 561 га забезпечив урожайність п’ятиколосових по 24,7 ц/га. Та вінцем хліборобської праці стало збирання пізніх технічних культур. Так, на площі 910 га зібрано по 25,6 ц/га насіння соняшнику. Дніпряни забезпечили найвищу в районі врожайність зернової кукурудзи, яка займала 167 га. На круг зібрано по 64 ц качанистої. У колективі працюють сумлінні виробничники. Найвищого виробітку на комбайновий агрегат ТР добився комбайнер Сергій Юрійович Йолтуховський. Високого сезонного виробітку на трактор МТЗ досяг механізатор Сергій Іванович Бондаренко. Він виробив 2340 га умовної оранки. А на перевезенні врожаю з поля на тік відзначився механізатор Юрій Володимирович Ясиненко. Успіх забезпечували люди, які працювали в полі, доглядали худобу, вели бухгалтерський облік, забезпечували чітку роботу машин ... Читать дальше » |
|
Мій коледж, ти – храм освіти і науки, Лисичанський педагогічний коледж працює на ниві освіти з 1938 року і має славетну історію й глибокі традиції. Сьогодні – це сучасний навчальний заклад Східної України, який працює за новими європейськими стандартами освіти. Життя педагогічного колективу – це океан безмежного натхнення, працьовитості, творчості, що спрямовує свою діяльність на підвищення якості підготовки фахівців шляхом модернізації освітньої діяльності й застосування новітніх педагогічних та інформаційних технологій; формування високого рівня професійно-педагогічної культури майбутніх спеціалістів. За інноваційну діяльність з якісної підготовки фахівців для освіти України вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України Лисичанський педагогічний коледж ЛНУ імені Т.Шевченка удостоєний двічі знаку «Флагман освіти і науки України». У коледжі студенти отримують навички науково-дослідницької діяльності, ... Читать дальше » |
|
30 січня 2013 року в селі Олександропіль було особливе пожвавлення. Місцеві жителі з різних куточків села направлялися в бік старезної церкви, яка розташована на найвищому пагорбі. неподалік цієї культової споруди височіє чудернацька вежа. Від її висоти захоплює дух. Всі з нетерпінням очікують на гостей. Вони дещо затримуються, а люди все підходять і підходять до цього місця, щоб стати свідками визначної події в житті громади. Тут зібралися, як кажуть, і старі, і малі, представники місцевої влади, поважні гості. Ось вони займають місця перед чудернацької спорудою. Зі словами привітання до громади звертається Олександропільський сільський голова С.М.Коюда. Він сказав: - Дорогі земляки, сьогодні ми зібралися з досить очікуваної та важливої для нашого села нагоди - на відкриття вежі мобільного зв'язку. Ось вже третій день як ми користуємося послугами мобільного зв'язку. І це кожний тепер може зробити з власного будинку, а не підійматися на пагорби, як було до цього. І це благо цивілізації кожний вже відчув на собі. З нагоди цієї знакової події у нас на святі депутат районн ... Читать дальше » |
|
На календарі початок січня, але день видався по-осінньому теплим. Сонце вигравало в небі, посилаючи своє тепле проміння на землю. І я вирішую, що, мабуть, зараз саме той час, коли треба відвідати своїх рідних, які живуть у сусідньому районі. Недовго думаючи, сідаю за кермо авто і прямою дорогою, яка нагадує сіру, безкінечну стрічку, прямую до своє мети. І ось проїжджаючи одне із сіл, бачу на пагорбі, у заростях чагарнику, давно покинутий храм. Зупиняюся і прямую до нього ледве помітною стежиною, яка пролягає поміж чагарів. У задумі стою біля будівлі, яка на диво зосталася майже зовсім цілою. Мабуть, майстри, які її будували, робили це дуже вміло. Ось церковний двір, ще видно розвалини дворових будівель, садок, від якого зосталося декілька ще живих яблунь, а далі – старе кладовище, на якому десяток занедбаних могил. Заходжу до храму. На долівці ще видно залишки давнішньої плитки, на стінах – частки чудового розпису ликів святих, а під куполом зовсім цілим зосталося зображення Христа, який дивився на мене зверху добрим, світлим поглядом. Сонце вливалося до середини через порожні вікна, що дало мені змогу краще роздивитися розписи на стінах. ... Читать дальше » |
|
Надворі пролітає сніжок. Морозець пробирає тіло. У директора СТОВ «Ранок» С.М.Головенка залягла тривога на душі – як там ситуація на озимому полі? Оглянув один масив. Снігова ковдра легко вкрила посіви, отже, можна розраховувати на те, що на полях все буде гаразд. Настрій у Сергія Михайловича хороший. Колектив СТОВ «Ранок» у 2013 році попрацював добре. Про це свідчить і висока оцінка його праці на урочистих зборах, присвячених Дню працівника сільського господарства. Серед підприємств, які мають в обробітку близько 2 тис. га та виробили найбільшу кількість валової продукції на гектар ріллі, СТОВ «Ранок» посів почесне третє місце. Для молодого керівника це хороший показник його праці. - Цей успіх я розділяю з усім колективом, - каже Сергій Михайлович, - бо він – головна рушійна сила у нарощенні валового виробництва сільгосппродукції. А показники, скажемо, в колективу чималі. Вироблено 1361 т зернових, у т.ч. 830 т озимої пшениці. Виробництво ячменю склало 330 т, вівса – 204 т, насіння соняшнику – 1070 т, 240 т – кукурудзи. Звісно, за всіма цими показниками стоїть наполеглива праця люд ... Читать дальше » |
|
У духовному житті нашого краю наприкінці листопада 2010 року відбулася велика подія. ЇЇ учасниками стали парафіяни не тільки Білокуракинського округу, а й священники із багатьох церков нашого району, прихожани Херсонської області, інших сіл, селищ і міст нашої області. Із Луганська у Свято-Тихонівський храм селища Білокуракине було привезено Свято-Воздвиженський хрест. Він виготовлений із мореного дуба, що пролежав у річці Десні більше 2,5 тисяч років. Це дерево було доставлено у Київ, де пройшло первинний обробіток, а потім воно потрапило в майстровиті руки талановитих людей із міста Луганська. Благословення на встановлення на Білокуракинщині цього хреста дав отець схіархимандрит Іонна, старець Одеського Свято-Успенського монастиря. І це при тому, що такий Хрест вже був виготовлений в Тернопільській області, але волею Божою і старця Іонни цей хрест мав бути першим встановлений саме на Білокуракинській землі. До речі, на Україні це 11-й поклонний хрест, а всього їх планується встановити 12 - по числу апостолів.
...
Читать дальше »
|
|
Того, що культурне життя на Білокуракинщині помітно активізувалося з приходом на посаду начальника відділу культури В.С.Ситник, думаю, ніхто не заперечуватиме. У найвіддаленіших куточках району виступають і свої аматори сцени, і гості, даруючи людям приємні хвилини відпочинку. Проводяться звіти колективів художньої самодіяльності, творчі конкурси, обмінні концерти тощо. От і минулої неділі до білокуракинців завітали сусіди-новопсковці з обмінним концертом у рамках обласної програми «Сузір’я талантів Луганщини». Спершу до присутніх звернулася заступник голови Новопсковської райдержадміністрації О.М.Чертова. Вона наголосила на тому, що урядом Віктора Януковича, виконавчими органами на місцях багато робиться для розвитку культури в цілому і самодіяльної народної творчості зокрема, духовності, утвердження національної самосвідомості українців. Нинішній концерт - свідчення того, що люди мають змогу реалізувати свої таланти, порадувати ними інших. А це так багато - дарувати всім радість, робити життя змістовнішим і цікавішим. І я впевнена, що громадяни України гідно оцінять ці зусилля 31 жовтня, віддавши перевагу кандидату в президенти В.Януковичу - людині, яка вже довела конкретними справами свою здатність мислити і діяти справді по-державному.
...
Читать дальше »
|
|
«Україна – визволителям». Меморіальний комплекс з таким написом на постаменті височить над древніми курганами Луганщини. А якщо точніше – у центрі селища Мілове, звідки у грудні 1942 року воїнами І-ї гвардійської армії почалося звільнення перших метрів української землі від фашистських загарбників. Тут були важкі кровопролитні бої, про що нагадує братська могила, у якій поховано 1066 радянських воїнів, котрі склали свої голови, несучи жадане визволення і жителям цього населеного пункту, і всієї України. Трохи далі від Мілового знаходиться село Калмиківка, де також споруджено пам’ятник на честь загиблих воїнів-визволителів цього населеного пункту. Тут у братській могилі похований наш земляк, уродженець Білокуракине-ІІ рядовий Лагун Іларіон Сергійович, 1907 року народження.
...
Читать дальше »
|
|
Вже вчетверте збирає самодіяльних митців «Слобожанський Спас». Спершу це свято було започатковане як фестиваль народного мистецтва Луганщини і Харківщини. А згодом він переріс у міжнародні творчі змагання за участю аматорів не тільки багатьох куточків України, а й Ростовської, Воронезької, Бєлгородської областей Росії. Цього року в ньому взяло участь близько чотирьохсот співаків і музикантів, літераторів і художників. Вони змагалися у шести номінаціях: «Слобожанські візерунки», «Поетичний курінь», «Калинова зоря», «Слобожанські віртуози», «Пісенна слобода», «Козацька вольниця».
...
Читать дальше »
|
|
Церква та духовенство мали велике значення в усі часи в нашому регіоні, який, до речі, входив колись до складу Слобідської України. Особливо великою була їх роль в моральній культурі. Православна віра в житті наших пращурів відігравала колосальну роль в духовному вихованні народних мас. Про це турбувалися постійно не тільки князі Куракіни, які займалися у XVIII ст. заселенням нашого краю в колишньому Дикому полі, а й самі поселенці, що прибували сюди з Київської, Чернігівської, Полтавської, Воронезької губерній. На вільні землі вони привозили з собою часто священників і церковний притч, образи, церковний треб, богослужебні книги і навіть церковні дзвони. На кошти поселян і пожертвування заможних вільних хліборобів будувалися церкви в нашому краї. За майже сто років панування тут князів Куракіних при їх активній участі були побудовані храми в князівських вотчинах: в Білокуракиному, Павлівці, Олександрівці, Танюшівці. Це, звичайно, позитивно вплинуло на духовну культуру наших пращурів. Ось що, приміром, писав титулярний радник Дмитро Малимонов своєму патрону О.Б.Куракіну в другій половині XVIII ст. про ставлення місцевого населення до церкви: "К святой церкви весьма прилепны: ни отдаленность, ни погода не препятствуют им в праздничный день отдать долг по закону. Усердие их к храму и тем свидетельствуется, что все церкви в слободах снабжены всем нужным и притом достаточно.
...
Читать дальше »
|