Роки не можуть згладити в пам'яті великий і многотрудний путь нашого народу, який відстояв свободу, честь і незалежність Вітчизни, розтрощив страшну, антилюдську силу - фашизм. Вічна наша вдячність тим, хто на фронті, зі зброєю в руках або в тилу кував Велику Перемогу. Вони вже далеко не молоді, ветерани Великої Вітчизняної: як би там не було, з останнього переможного залпу 9 травня 1945-го року час відлічив 57 років. Цього дня вони ніби помолодшають, одягнувши святковий одяг. Із заслуженою гордістю прикріплять до нього численні бойові і трудові нагороди. Ветерани фронту і тилу разом з дітьми, онуками, друзями зберуться біля священних місць, пам'ятників, обелісків, щоб вшанувати пам'ять загиблих у цій страшній війні. Їх ратний і трудовий подвиг - величний, а життя гідне наслідування. З кожним днем рідшають лави творців Перемоги, адже дають знати про себе прожиті роки, рідірване здоров'я і покалічене війною тіло. Та їх, як і тоді, в далекому травні 1945-го, об'єднує і гуртує в лави велике, всеосяжне і бентежне свято Великої Перемоги.
|
«Не простимо!» - під такою назвою в Білокуракинській районній газеті «Прапор Леніна» 18 січня 1944 року було надруковано замітку. В ній повідомлялось, що «ненажерливі бандити за період окупації району розгромили і зруйнували різних будов, культурних приміщень і житлових будинків 683, комбайнів – 35, тракторів – 200, двигунів і автомашин – 53, забрали в трудящих і колгоспах хліба, картоплі, овочів – 132340 ц, великої рогатої худоби – 6081 голову, 4494 коней, 10591 вівцю, 6213 свиней, вивезли на каторгу в Німеччину 582 чоловіка. Всього гітлерівці завдали збитків народному господарству району на суму 169 млн. 828 тис. крб. У колишньому Лозно-Олександрівському районі окупантами знищено і спалено 136 будинків і споруд, спалено хліб на 70 га. Матеріальні збитки склали 195 млн. 586 тис. 216 крб. За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини»
№37-38 від 08 травня 2002 року
|
|