Прийшла осінь, а це означає, що прийшла пора заготівель. І найголовнішим продуктом заготівлі є картопля. Більшість людей давно відмовилась від вирощування картоплі самотужки і закуповують її на ринках області. До нашої області картоплю завозять здебільшого з інших регіонів України. І багато господарів використовують завезену картоплю на насіннєвий матеріал, сподіваючись отримати великі врожаї, але не завжди так виходить. І справа не тільки в тому, що ця картопля не районована для нашого регіону, а в тому, що вона може бути заражена шкідливими організмами, відсутніми в нашому районі, а саме: раком картоплі та золотистою картопляною нематодою, що входять до переліку регульованих шкідливих організмів обмежено розповсюджених на території України.
Вищезгадані карантинні організми розвиваються та розповсюджуються здебільшого в приватному секторі, де не витримуються сортозміни і картопля є монокультурою та з року в рік вирощується на одній і тій же площі.
Збитки врожаю при сильному зараженні може складати 60-90%. Нематода, як і рак картоплі, розповсюджується шляхом переносу зараженого ґрунту сільгоспзнаряддям, з дощовою водою, рослинними рештками, але головним джерелом є ґрунт та заражені бульби картоплі.
Картопляна цистоутворююча нематода - це мікроскопічний круглий черв'як, що розвивається в коренях рослини господаря, чим її і пошкоджує. Рак картоплі - це карантинне грибкове захворювання. Збудник раку, також як і картопляна нематода, може розвиватися не тільки на картоплі. Носіями інфекції можуть бути томати, баклажани, фізаліс та інші пасльонові культури.
Заражені золотистою картопляною нематодою рослини виявити не важко. Вони відстають в рості та розвитку і мають 1-3 стебла, формують мілкі бульби, або зовсім без них. Стебла рано жовтіють, починаючи з нижніх листків, корені становляться мочкуватими. Нематода зимує в стадії яйця і личинки в цисті. У такому стані вона може зберігатися в ґрунті до 8 років. Боротьба з нематодою дуже складна, тому що в стані цисти вона довгий час зберігає життєдіяльність в ґрунті, переносить довгу посуху, вологість, холод та жару. Найбільшу небезпеку в розповсюдженні патогенну становить насіннєва картопля, що виросла на зараженій ділянці. Для боротьби з розповсюдженням вогнищ нематоди висаджуються нематодостійкі сорти картоплі. Також необхідним є дотримання сівозміни з використанням культур, що не уражуються нематодою та не можуть бути її проміжним господарем - це кукурудза, хлібні злаки, бобові трави. Повернення картоплі на ділянку не раніше 4-х років.
При зараженні картоплі раком можна спостерігати формування наростів на всіх органах рослини. Нарости можуть перевищувати розмір бульб і нагадують суцвіття цвітної капусти. Молоді нарости білі, а з часом темніють, та стають темно-бурими. Сильно заражені бульби взимку не зберігаються, загнивають, перетворюючись в слизьку буру масу з неприємним запахом. На заражених ділянках проводять повну сортозміну, з використанням стійких сортів, з поверненням картоплі не раніше 5-ти років.
Найголовніше для отримання врожаю - це якісний здоровий насіннєвий матеріал. При закупівлі картоплі як насіннєвої, так і продовольчої, необхідно вимагати у продавців документ про фітосанітарний стан продукції. Це карантинний сертифікат та акт фітосанітарного контролю. У цих документах засвідчено походження, призначення та фітосанітарний стан картоплі. Реалізація картоплі, чи будь-якої продукції рослинного походження, що завезена з інших регіонів (інших карантинних зон) без фітосанітарних документів, є порушенням Закону України «Про карантин рослин», що тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України. Тому, якщо при придбанні картоплі, чи будь-якої іншої продукції ви не цікавитесь її фітосанітарним станом, то ви наражаєте на небезпеку зараження не тільки себе, а й сусідні земельні ділянки, що межують з вами, а в перспективі може бути зараження території району відсутніми в нас на даний час карантинними шкідниками, як це колись сталося з колорадським жуком, та амброзією полинолистою.
Є.ЛУКАВЕНКО, головний спеціаліст - державний інспектор відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Луганській області
|