Напередодні Нового 2003 року і Різдва Христового в селі Дем’янівка сталася неординарна подія - освячення Хреста і встановлення його на церкві святителя Митрофана - першого Єпископа Воронезького. Учасниками такого великого свята стали не тільки парафіяни цієї церкви, а и церковнослужителі, гості з різних куточків Луганської області.

Не можна словами передати душевне піднесення людей, їх настрій і прагнення відродити колись знищений атеїстами-безбожниками храм, який слугував більше 100 років дем’янівцям і шовкунівцям, був місцем душевної розради і втіхи, спокутою гріхів, молитви до Бога. Дем’янівці і шовкунівці своїм благородним вчинком зробили велике богоугодне діло. Вони своїми руками і за власні кошти збудували в селі не тільки божий храм, а й відродили в своїх серцях віру в Бога, людяність, добро і милосердя.
Варто зазначити, що будівництво тут нової церкви - подія знакова. Така культова споруда після тотальної руйнації храмів і глумління над вірою вперше з’явилася на Білокуракинщині аж через 70 років. Отже, ніякі вітри історії і ніякі політичні перипетії не вивітрили з пам’яті людей віри в Бога, добро, порядність, людяність, милосердя.

Тож і вирішили місцеві жителі побудувати в селі церкву. Звернулися за підтримкою до директора СТОВ "Зоря”, депутата Білокуракинської райради М.Г.Ведмеденка. Той із розумінням поставився до цієї досить делікатної справи, бо завжди добре розумів силу людського фактора. Заручившись підтримкою Миколи Григоровича, парафіяни повідомили про своє волевиявлення митрополита Луганського і Старобільського Іоанікія. За його благословенням було освячене місце під майбутню споруду.

За доброю традицією його обрали на відкритому місці між двох сіл. Будівельні роботи розпочали відразу ж.

Та й сам М.Г.Ведмеденко проявив у цьому неабияку ініціативу, бо бачив, з яким бажанням взялися люди за цю справу. За лічені тижні виросли стіни церкви. До речі, проектно-кошторисну документацію виготовили фахівці Єпархії, а місцеві умільці взялися за будівництво купола. Головним його архітектором виступив М.А.Зінченко, якого знають у селі як майстровиту людину. А допомагали йому в цьому зварник С.В. Акименко і пенсіонер О.Д.Вірченко. Купол було обшито оцинкованим залізом. З цим успішно впорався Володимир Кученко. А верхівку купола покрили позолотою, яку привезли з Києво-Печерської лаври С.В.Сидоренко та М.Г.Лобач.

І ось настає урочиста мить - освячення Хреста і встановлення його на церкві. Перед цим за благословінням митрополита Луганського і Старобільського Іоанікія було відслужено молебінь. В урочистій церемонії взяли участь благочинний Старобільського округу протоієрей Володимир Соловей, протоієрей Микола Борисов, настоятель Свято-Тихонівського храму смт. Білокуракине, протоієрей Анатолій Муравйов, настоятель Свято-Георгіївського храму села Курячівка, ієрей Григорій В’юненко, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму села Шапарська, ієрей Віталій Моргунов, настоятель Храму Преподобного Олександра Свірського смт. Лозно-Олександрівка, а також диякон Нікольського собору міста Старобільська Олександр.

Після освячення Хрест піднімається на купол. Право встановити його було надано Володимиру Кученку та Сергію Донцову. І ось в променях сонця засяяли золотом Хрест і оздоблення купола. Всі щасливі і схвильовані молилися Господу і просили в Нього духовного і тілесного здравія, благословення на добрі діла і вчинки.

Тишу після молитви порушив малиновий спів дзвона, який зоря доставили у село із Києво-Печерської лаври.

Звичайно, попереду ще немало роботи. З настанням тепла церкві будуть проведені оздоблювальні роботи, зроблено опалення, підлогу, проведено благоустрій території, встановлено паркан, висаджено дерева, квіти. Церква буде забезпечена всім необхідним для проведення служби. Про це подбає керівництво єпархії.

— На престольний день на честь святителя Митрофанія, який відзначатиметься 20 серпня, думаємо церкву відкрити, — каже М.Г.Ведмеденко. - Кожен вболіває душею, щоб це сталося вже цього року. Та й дирекція господарства не залишиться осторонь від цієї важливої справи. Сам митрополит Луганський і Старобільський Іоанікій прибуде на освячення церкви у наше село. А це велика для нас честь.

За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини»
від 04.01.2003 року