Люди старшого покоління добре пам’ятають, як було раніше модно пересилати своїм друзям і родичам вітальні листівки. У 1960-х – 1970-х роках вітальні листівки були дуже модними: їх збирали, колекціонували, жодне свято не обходилося без них. Першими були Різдвяні листівки, їх випускали в Англії в 1794 році за малюнками художника Добсона. Масовий випуск поштових листівок почався в Європі трохи пізніше, в 1869 році, коли австрійський економіст Герман опублікував розрахунки, які показали, що третина листів не містять секретної інформації, тому можуть пересилатися без конвертів. Таке нововведення швидко оцінили в багатьох країнах Європи.
У Франції та Німеччині листівки стали випускатися в 1870 році, а Англії, Швейцарії – в 1871 році, в Росії – в 1872 році (серію із 10 штук віддрукували за малюнками відомого художника Іллі Рєпіна, накладом 10 тис. примірників). З’являються і перші збирачі листівок – філокартисти. Новорічні листівки друкувалися найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим та Новим роком!», «З Новим роком!». Листівки, що приходили поштою, сприймались не тільки як привітання, але і як подарунок у вигляді художньої мініатюри. Випускалися листівки гігантських розмірів і зовсім маленькі, крихітні. Вони були з матерії, різьблені з дерева, ажурні, плетені, ароматні і навіть звукові. Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми. Вітальними листівками прикрашали кімнати, робили з них витіюваті шкатулки і вази.

Початок ХХ ст. прийнято вважати «золотим віком» листівок. В 1917 році «релігійні» свята відмінили, а разом з ними під забороною опинилися Різдвяна ялинка, Різдвяні вітальні листівки та сам Новий рік. Тільки до 1942 року знову з’являються новорічні листівки з абсолютно новими написами: «Новорічний привіт із фронту!», «Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщині!» Тоді ж у нас стали листівки до 7 листопада, 8 березня, 1 травня, 23 лютого.

Нова хвиля новорічних вітальних листівок з’являється тільки в «хрущовську відлигу». Новорічних листівок знову багато, вони різні: яскраві, барвисті, ними із задоволенням обмінюються і вітають один одного зі святом, але тепер з новорічних листівок на довгі роки зникає напис «З Різдвом Христовим!»

Музейна колекція Різдвяних і Новорічних поштових художніх листівок налічує більше 200 екземплярів карток різних років починаючи з 1960-х років і до наших днів. Різні епохи – різні листівки, в них, як у дзеркалі, відображається, як і чим жили люди в той чи інший час. Настала ера космосу в 1960-х роках – і вже Дід Мороз летить на ракеті привітати весь світ з Новим роком. З’явилися нові казки та мультфільми – і листівки зарясніли улюбленими персонажами. Тільки в 1970-х роках з’явилися на листівках Дід Мороз і Снігуронька. Але які б події не відбувалися в країні, незмінним у всі часи на Різдвяних і Новорічних листівках були святкова ялинка, яскраві зірки, затишні засніжені будиночки, золоті купола… Особлива цінність листівки полягала в тому, що на зворотному її боці було особисте звернення, що зберігало тепло рідних, близьких і коханих рук.

Сучасна яскрава Різдвяна листівка значно відрізняється від своєї скромної родички минулого століття, але найголовніше, що ми зуміли зберегти традицію своїх предків поздоровляти близьких і знайомих зі святами саме листівками.

Олена Чайка, старший науковий співробітник Білокуракинського районного краєзнавчого музею

За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини»
№5-6 від 16 січня 2016 року