00:54
Пройшли з боями наші земляки
«Україна – визволителям». Меморіальний комплекс з таким написом на постаменті височить над древніми курганами Луганщини. А якщо точніше – у центрі селища Мілове, звідки у грудні 1942 року воїнами І-ї гвардійської армії почалося звільнення перших метрів української землі від фашистських загарбників. Тут були важкі кровопролитні бої, про що нагадує братська могила, у якій поховано 1066 радянських воїнів, котрі склали свої голови, несучи жадане визволення і жителям цього населеного пункту, і всієї України.

Трохи далі від Мілового знаходиться село Калмиківка, де також споруджено пам’ятник на честь загиблих воїнів-визволителів цього населеного пункту. Тут у братській могилі похований наш земляк, уродженець Білокуракине-ІІ рядовий Лагун Іларіон Сергійович, 1907 року народження.

В одній із зал Київського національного музею історії Великої Вітчизняної війни розгорнуто виставку під назвою «Йшли полки по Україні», присвячену вигнанню ворожих полчищ з української землі. Її експонати розповідають про військові частини і з’єднання, яким було присвоєно почесні назви тих міст, за які вони воювали з фашистськими загарбниками. Серед них – 129-а гвардійська Житомирська, 241-а Вінницька стрілецька дивізії, 8-й Олександрійський механізований корпус та ін. Особливе місце займають матеріали 172-ї Павлоградської стрілецької дивізії, котра як ми всі знаємо ,принесла звільнення від фашистських зайд у січні 1943 року і в наш білокуракинський край.

Великою ціною діставалися нашим військам кожна п’ядь загарбаної окупантами української землі. Тільки на території двох областей – Харківської і Дніпропетровської – склали свої голови 350 воїнів-уродженців Білокуракинського району. А скільки їх пропало безвісти! За даними Центрального архіву Міністерства оборони втрати Червоної Армії тільки з січня по жовтень 1944 року склали понад три мільйони солдат і офіцерів. Битва за Дніпро і Корсунь, Шевченківська битва, звільнення від фашистів Криму, Києва – це далеко не повний перелік грандіозних воєнних операцій в Україні, що визначили подальший хід війни аж до переможного 1945-го. І практично у всіх операціях щодо звільнення України від фашистів брали участь вихідці з нашого Білокуракинського району.

Всю територію України пройшов з боями бунчуківець, кавалер багатьох бойових орденів і медалей сержант Коробка Яків Маркович. За землі Донбасу воював його земляк Коробка Іван Леонтійович, який пройшов війну від її початку і до кінця. Хоробро билися за Дніпро Мотузний Антон Захарович з Червоноармійського, за Севастополь – білокуракинці Малик Іван Артемович і Лавренко Василь Яковлевич. Цей перелік можна продовжувати і далі.

Близько чотирьох тисяч бійців, які були представниками сорока трьох національностей, удостоєні за мужність і героїзм, проявлені у боях за Україну, звання Героя Радянського Союзу. Воїни-українці були визволителями народів Європи, вони штурмували Берлін. А українець Ф.М.Зінченко – Герой Радянського Союзу, командир 756-го стрілецького полку, був першим комендантом рейхстагу.

Велике горе принесла війна на українську землю. Адже немає такої родини, в яку б разом з нею не прийшла біда. Майже повністю були знищені промисловість і сільське господарство. Але мужній і працелюбний наш народ все зробив для того, щоб відбудувати зруйноване війною життя.

Згідно з Указом Президента України 28 жовтня ми будемо відзначати державне свято – 60-й рік звільнення України від німецько-фашистських загарбників. До цієї дати всі ми йдемо, готуємося до неї, щоб гідно зустріти її.

Д.Хмеленко,
член районної ради ветеранів, капітан у відставці.

За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини»
жовтень, 2004 року
Категорія: Життя Білокуракинщини | Переглядів: 153 | Додав: portalbk | Теги: життя, білокуракинщини | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar